А переплѣтале книги сии ѥремии дь˫акъ и поволочи(л). СбСоф XIII, 98 об. (зап.).
Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.) / АН СССР. Институт русского языка. — М.: Русский язык. Главный редактор Р. И. Аванесов. 1988.
поволочити — лочу/, ло/чиш, док., перех. 1) Те саме, що поволокти. 2) Розпушити бороною зорану землю до або після сівби. 3) Волочити якийсь час … Український тлумачний словник
поволочити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
виволочити — очу, очиш, док., перех. Поволочити довго, на всі боки. || ким. Поволочити скрізь … Український тлумачний словник
поволочися — Поволочься поволочися (1) 1. Медленно покрыться чем л.: Темно бо бѣ въ г̃ день: два солнца помѣркоста, оба багряная стлъпа погасоста, и съ нима молодая мѣсяца, Олегъ и Святъславъ тъмою ся поволокоста. 25. || Покрыться поволокой, пленкой. Есть… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
